Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 329" «Пушинка»

  






.


Доктор радить, консультує, інформує

  
 
 

Немного о простуде
Врачи называют простудные заболевания «острыми респираторными инфекциями (ОРИ), или заболеваниями (ОРЗ)», то есть инфекциями дыхательных путей. В большинстве случаев они вызываются разнообразными вирусами, которых насчитывается более 180 видов. В редких случаях причиной ОРЗ становятся бактерии. Для врачей это разделение имеет принципиальное значение, поскольку бактериальные инфекции требуют назначения антибиотиков, а вирусные – в большинстве своем проходят сами под действием иммунной защиты организма.
С возрастом сфера общения ребенка расширяется, он чаще видится со сверстниками во дворе, в детском саду или школе. В результате возрастает риск заражения воздушно-капельными респираторными инфекциями. Поначалу ребенок болеет чаще, но потом у него вырабатывается иммунитет ко многим вирусам, и заболеваемость в норме снижается.
Но у ряда детей не происходит таких изменений, и они продолжают болеть чаще и дольше своих сверстников. Их и называют «часто болеющими».

  Как избавить ребенка от частых простуд
Как сделать так, чтобы ребенок не болел совсем? Это невозможно. Но уменьшить число простудных заболеваний или их продолжительность вполне реально.
Для этого, может быть, даже придется изменить образ жизни ребенка. В целом это можно сформулировать так:
· наладить полноценное питание (богатое витаминами и соответствующее по калорийности возрасту) и режим дня ребенка (увеличить продолжительность сна, взять за правило прогулки на свежем воздухе перед сном);
· по возможности ограничить число контактов ребенка в сезон повышения заболеваемости простудными заболеваниями (избегать проездок в городском транспорте; если в семье кто-то заболел – ограничить общение ребенка с ним; использовать марлевые маски, чаще мыть руки и т.д.;
· не курить в доме;
· не пренебрегать профилактическими прививками (в том числе, простив гриппа);
· обязательно проводить закаливание (необходимо приучить ребенка спать в комнате с открытой форточкой, не одеваться слишком тепло) и приобщить ребенка к спорту. 

 

 

 

                                  Про профілактичні щеплення. Чи потрібно робити дітям щеплення?

 

 

 

 

 

 

Дуже часто батьки запитують: чи варто робити дітям профілактичні щеплення? Чи не краще надати маляті перехворіти дитячими інфекційними хворобами, такими, як кір, кашлюк і інші, поки він ще малий? Адже багато хто знає, що у дорослих ці хвороби проходять набагато важче.

Чи не виявить щеплення негативного впливу на організм дитини? Адже і терміни імунітету, тобто несприйнятливості до хвороби після різних щеплень не так вже й тривалі (в середньому 2-5 років).

 Отже, чи потрібні профілактичні щеплення? Ми знаємо, які страшні смертельні хвороби існували раніше. Епідемії чуми, чорної віспи охоплювали міста, країни, цілі континенти. Населення часто вимирало повністю, видужували одиниці … Однак зараз ці захворювання майже не зустрічаються. Так, останні випадки захворювання чорною віспою були зареєстровані в 70-х роках, у зв’язку з чим і були скасовані обов’язкові щеплення проти віспи у нас і за кордоном. Саме профілактичні щеплення у всіх країнах позбавили людство від цих страшних інфекцій.

Уже в наш час з успіхом були ліквідовані такі страшні інфекційні хвороби, як дифтерія та поліомієліт. Після початку вакцинації дітей проти поліомієліту зовсім зникли найстрашніші — паралітичні форми захворювання. Дифтерія майже повністю зникла в Москві на початку 60-х років. Поодинокі випадки зустрічалися і згодом, але вони були привізними — «вокзальна» дифтерія. Проте в даний час дифтерія з’явилася знову.

Щеплення небезпечні, але все-таки потрібні: Отже, чи потрібно робити дітям щеплення? Так, потрібно. Особливо проти дифтерії та поліомієліту

Жива вакцина проти поліомієліту (вакцина Сейбіна), якою щеплять у нас і за кордоном, не повинна вводитися дітям під час гострих шлунково-кишкових захворювань і в періоді загострень хронічних хвороб. Слід вилікувати дитину, а вакцинацію провести через 1-1,5 місяця після одужання. У хворому кишечнику живий вірус поліомієліту може почати розмножуватися і викликати захворювання.

Вакцинацію після гострих інфекцій респіраторного тракту можна починати тільки через місяць після одужання.

Батькам необхідно знати наступне: не можна робити щеплення і відразу ж віддавати дитину до дитячого закладу. Діти повинні адаптуватися до нових умов життя. Зазвичай в періоді адаптації після надходження в садок вони починають часто хворіти. І, як правило, неможливо довести вакцинацію до кінця з-за нескінченних простудних захворювань. А якщо й доводимо, то ризикуємо або отримати ускладнення на щеплення, або не отримати у дитини бажаного імунітету до інфекцій. Краще зробити щеплення за кілька місяців до надходження в садок. Тоді період адаптації дитини до нового середовища пройде легше. Цим же ми вбережемо дитину від прищеплювальних ускладнень.

Ослабленим дітям краще робити щеплення вакциною, в якій не міститься противококлюшний компонент (АДСМ), так як більшість лікарів вважає, що саме з цим компонентом найчастіше пов’язані несприятливі реакції на щеплення.

Після будь-якого щеплення у дитини протягом 2-3 діб може бути невелике підвищення температури, млявість, дратівливість. Дитина як би в легкій формі переносить інфекцію. Протягом цих днів варто залишити її вдома, дати можливість побільше полежати в ліжку, не перегодовувати, багато поїти. Будь-які процедури, а також походи в лазню, фізкультурні заняття, екскурсії краще відкласти в середньому на 6-7 днів.

 Тільки дотримання всіх правил справи прищепння гарантує розвиток імунітету у дитини і дозволяє уникнути прищеплювальних реакцій і прищепних ускладнень.